Самар, Ukraine
37 y. o.
Безробітній, одинокий батько, мати інвалід, бабуся пенсіонерка, гроші на оренду житла, оплату комунальних, ліки, їжу


Яким було ваше життя до...
До повномасштабного вторгнення я зі своєю родиною проживали в місті Мар'їнка Донецької області. Дружина виховувала доньку і була домогосподаркою, водила її на заняття до репетитора з англійської мови, відвідували гурток із спортивних танців, і гурток для розвитку мілкої моторики. Я в той час працював водієм рейсового автобусу на орендованому маршруті із власним автобусом. Мати і бабуся жили окремо в кожної свої квартири. У вільний час , на вихідних з друзями сім'ями влаштовували активні відпочинки. В домі робили ремонт по трохи. Обожнювали ходити сім'єю на масові святкування в нашому невеликому містечку, де майже кожний знає одн одного. Проживали , як стало тільки тепер зрозуміло , свої найкращі часи.
Як це впливає на ваш кожен день?
А зараз, із початком повномасштабного вторгнення, все змінилось. Жінка від мене пішла, я сам виховую неповнолітню доньку. Із-за матеріальних труднощей доводиться жити разом із моєю мамою інвалідом, та моєю бабусею. Бо аренда житла зараз висока і доводиться жити разом за для економії грошей. Про спокійне життя , залишилось тільки мріяти, бо матеріальні труднощі постійно нас переслідують. І ці думки переслідують мене постійно
Ваші сильні сторони та мрії
Але не зважаючи на все що відбувається в моєму житті ми не вішаємо носа та продовжуємо жити далі. Я в свою чергу в вільний час від всіх своїх обов'язків,яких в мене стало в рази більше як і відповідальності, я присвячую час волонтерській діяльності в товаристві Червоного Хреста України. Я людина яка втратила житло, спокій і своє звичне життя, розумію тяжку долю людей і намагаюсь через волонтерство їм допомогти. Після кожного виїзду на адреси які постраждали після ворожих обстрілів , після видачі гуманітарної допомоги людям які покинули свої домівки, відчуваю тепло та мотивацію для того щоб йти в наступний день
На що саме підуть кошти?
Гроші вкрай потрібні на оплату оренди житла, комунальних послуг, та придбання ліків які вкрай необхідні на постійній основі моїй мамі інваліду та бабусі. І на це все, паралельно вихованню неповнолітню доньки, на регулярній основні не вистачає грошей. Зазвичай приходиться чимось жертвувати