Кременчук, Ukraine
42 y. o.
Ми з сином вимушені переселенці, син хворіє на бронхіальну астму. Батько дитини помер у вересні 2022р.


Яким було ваше життя до...
До війни ми мали щасливе, спокійне та впевнене життя на Харківщині. Власна квартира була нашим затишком, син ходив до місцевої школи, а ми з чоловіком працювали та дбали про майбутнє сина. Ми ніколи не зверталися по допомогу, адже забезпечували себе самі. Війна в один момент забрала у нас роботу, безпеку та мирне дитинство сина.
Як це впливає на ваш кожен день?
Кожен мій ранок починається з важких думок і тривоги. Я прокидаюся з однією нав'язливою думкою: що робити далі і як самотужки забезпечити сина? Після смерті чоловіка я залишилася з дитиною абсолютно сама, без підтримки та опори.

Ваші сильні сторони та мрії
Моя головна сила — це материнська любов та стійкість. Заради сина я здатна долати будь-які труднощі, вчитися нового та знаходити вихід із різних ситуацій. Я мрію повернути сину відчуття безпеки, дати йому гідне майбутнє та освіту. Мрію про власний затишний куточок, фінансову незалежність та мирне, спокійне життя без щоденного страху, без війни.
На що саме підуть кошти?
Оплата дороговартісної АСІТ терапії від бронхіальної астми для сина та купівля медикаментів для лікування частих простудних захворювань дитини.